Як вже було зазначено раніше ТУТ яскраві і стійкі 3D принти на одягу робляться виключно на матеріалах з штучних волокон з невисоким допуском натуральних ниток.
Однак регулярно, кілька разів на рік ми стикаємося з зауваженнями після оформлення замовлення “я відмовляюсь, це ж СИНТЕТИКА…” Звичайно дивно читати такі зауваження, оскільки весь світ навколо нас крім саме природи – синтетичний, посуд, меблі, автомобілі, комп’ютери, будинки, і все інше – більше або менше штучно створене, мобільні телефони теж не ростуть на деревах.
Звичайно всі не зобов’язані розбиратися в матеріалах і їх властивостях, тому настав час прояснити ситуацію навколо “страшного” поліестера, який є ссновним матеріалом при створенні тканин для високоякісного повноцінного 3D (polyester ) з домішками натуральних волокон не більше 30%.
Коли на ярличку купленого одягу написано 100% polyester це дуже обмежене маркування, яке абсолютно не дає покупцеві інформації про матеріал, в якому було використано волокна поліестера.
Поліестер використовується як при виготовлення пластикових пакетів так і весільних суконь, відповідно цей матеріал (не тканина, а матеріал) багатофункціональний і тому має ряд як плюсів, так і недоліків.
Виробництво поліестера з поліефірних волокон складний виробничий процес, в якому беруть участь і різноманітні хімічні речовини і високі температури, а до кінцевого продукта в залежності від мети його використання додаються волокна синтетичних і штучних матеріалів. Для створення матеріалу з якого шиється одяг додається котон, іноді вовняні поєдання або віскозні, в текстильній промисловості для широкого використання він почав використовуватися з 40-х років, а для пошиття саме одягу – з 70-х.
Якість саме поліестерового трикотажу (так, наприклад джерсі, мікродайвінг, дайвінг – це трикотаж по типу) залежить від форми поліефірного волокна і способів та температури його обробки.
Плюси тканин на основі поліестера:
1. Зносостійкість
2. Матеріали створені на основі поліестера не піддаються впливу грибків
3. Тканина не деформується з часом. деякі її види еластичні, деякі ні, але зайвим “розтягуванням” або “сіданням” ці матеріали не розчарують.
4. Легко піддаються пранню і швидко сохнenm
5. Не вигорає на сонці
6. Плюсом в залежності від типу матеріала і використання можна назвати середню або низьку повітропроникність, наприклад нейлон і оксфорд – не пропускають повітря взагаоі.
7. Дозволяє робити надзвичайно яскраві, багатобарвні з чіткими контурами принти.
8/ Часто не вимагають прасування, достатньо просто встряхнути і розвісити на рівній поверхні.
Мінуси тканин на основі поліестера
Єдиний, що не підлягає суперечкам мінус синтетичних тканин це неможливість носити їх влітку людям із захворюваннями шкіри.
Мінуси можуть виникати тільки при неправильному використанні матеріалів або при недостатній якості в процесі виготовлення і волокон поліестера і саме кінцевого матеріалу.
Всім знайома так звана “скляна” тканина. Зазвичай ці досить дешеві матеріали складаються з “технічних” поліестерових волокон на 100% і використовуються в якості підкладки або в технічній промисловості. Втім іноді, в гонитьбі за прибутком недобросовісні виробники шиють з неї і просто футболки. Вони відмінно яскраві, але при контакті з чутливою шкірою можуть викликати дискомфорт, оскільки майже не пропускають повітря і іноді сильно електризуються.
Для повсякденного одягу з трикотажа поліестерового ряда можна також віднести непримустимість відбілювання, прасування або прання при високих температурах, а для мікродайвінга і дайвінга – тертя об жорсткі поверхні.
Поліестер випускається в різноманітних формах і в більшому чи меншому відсотковому співідношенні він присутній в кожній речі в вашій оселі
Якщо виробники не бажають вдаватися в деталі або просто не вибагливі до інформативності бірок на продукції, “поліестером” можуть назвати і такі, всім відомі різноманітні тканини:
1. Мікрофібра.
Всім знайомі рушники з мікрофібри (Polyester Microfiber). Їх основа – поліестер. Вони пухнасті, ніжні і м’які, чудово впитують вологу, не деформуються і служать роками.
2. Мікродайвінг.
Це еластична легка і одночасно пружна тканина, з якої шиються футболки, шорти, топи, лонгсливи, світшоти, плаття, майки, спортивний одяг.
3. Дайвінг
Ні, це не той матеріал з якого шиються костюми дайвінгістам. Він плотніше і тепліше мікродайвінга, має більш пористу структуру, іноді його називають “трикотаж спорт”, ідеальний варіант для спортивного одягу, а також світшотів, регланів, толстівок та легких худі, ідеально “сидять” на фігурі облягаючі і прямі плаття, спідниці і блейзери в діловому стилі з цього чудового матеріалу.
4. Фліс
Фліс іноді путають з футером і триниткою, в той час як футер як раз тканина переважно котонового ряду, дуже тепла і теж пухнаста з одного боку, тринитка може мати абсолютно різний склад, як синтетичний, так і натуральний. Фліс завжди має штучне походження, при середній щильності 160-200 мг. ідеально підходить для пошиття рубашок, пледів, бомберів, декоративних подушок, дитячих костюмчиків, він ніжний на дотик, еластичний по одній стороні, приємний до тіла.
5. Габардин
Шильний, абсолютно нееластичний, з невеликим відблиском матеріал ідеально тримає форму в пишних спідницях, використовується для пошиття літнього одягу – легкі піджаки, шорти, сарафани. Яскраві штори, мішечки для взуття, рюкзаки, чохли на планшети – габардин прекрасно зарекомендував себе
6. Дву-і-тринитка
Як видно з назви це матеріали створені на основі переплетіння різних ниток, можуть бути як котоново-синтетичні, так і складатися з ниток одного виду, але рівної щільності. Спортивні костюми, плаття, толстівки, худі, бомбери, анораки, легкі вітрівки – далеко не повний список одягу, який можна пошити з тринитки, і на дотик ці речі будуть різні.
Існує тринитка “пух” – начох з внутрішньої сторони
Є тринитка і двунитка “петля” – з внутрішньої сторони схожее на махровий рушник
Тринитка на флісі, іншими словами “футер” – найплотніший з цих матеріалів, але на сьогодні недоступний для друку в 3D форматі через високий вміст котону.
7. Лакоста (кукуруза)
Текстурний матеріал з дуже цікавою на дотик, рельєфною поверхнею, еластичний, по щільності існує лакоста і мікролакоста, для виготовлення літніх і демісезонних речей.
З мінусів – при створенні затяжки порушується зовнішній вигляд виробу.
8. Оксфорд
Оксфорд з щільністю . від 200 до 600 ден використовується для пошиву сумок, бананок, вітрівок і навіть палаток
9. Лавсан
В залежності від складу домішків з лавсана може вииготовляти і в
А ще милий плюш, бархат, велюр, софт, суперсофт, шифон, креп-шифон, багато видів шовку в т.ч. шовк Армані, атлас, нейлон, синтепон, тинсулейт, велюр, плащівка, аляска, лакоста, органза, гіпюр, гобелен, французський трикотаж, малос, мікромасло, еластан, лайкра, спандекс, джерсі, терилен, тесил, тергаль, тетарон, гризукен, тесиа, елана, диолен, тревіра і ще багато інших назв, за якими ховається основний складник – поліестер,
Так, той самий поліестер про який за відсутності знань зі зневагою кажуть “синтетику не ношу” маючи в гардеробі безліч речей з поліестеру і сумішей.
Підсумок простий – неприємний в носінні матеріал не тому, що він синтетичний, а тоді, коли він виготовлений без дотримання норм виробництва, або одяг пошито з невідповідного матеріалу (наприклад футболка зі “скляної” еластичної підкладки)
Тому купуючи річ не лякайтесь слів “поліестер” і не рівняйте негативний досвід зі словом “синтетика”, просто кожному матеріалу своє використання і при покупці зверніть увагу на репутацію магазину і виробника.
Вдалих покупок